Інтернет як глобальна мережа Інтернет – це мережа мереж. Ці мережі та індивідуальні користувачі підключаються до глобальної мережі через постачальників послуг Інтернет (Інтернет-провайдерів). Постачальник послуг – це компанія, яка має постійний вихід у глобальну мережу та надає його за плату іншим.
Обмін даними в Інтернеті здійснюється не лише через обладнання комп'ютерних мереж, а й за допомогою супутників зв'язку, радіосигналів, кабельного телебачення, телефонів, стільникового зв'язку, спеціальних оптоволоконних ліній і навіть електромереж. Обмін даними в Інтернеті.
Призначення й структура мережі Інтернету
Інтернет – глобальна комп’ютерна мережа, яка включає у свій склад мільйони ПК по всьому світу та об’єднує локальні мережі різних закладів, підприємств, установ та окремі ПК.
Сервер – ПК, який надає свої інформаційні ресурси іншим ПК.
Робоча станція – ПК, який користується інформацією сервера.
3. Апаратні складові та програми для роботи в Інтернет.
4. Ресурси Інтернет.
Ресурси Інтернет – різноманітні документи, програми, довідкові дані та пристрої ПК.
5. Протоколи передачі даних.
Протокол – це набір правил і угод для обміну інформацією між ПК.
ТСР/ІР – набір двох мережевих протоколів, які дозволяють встановлювати зв’язок і здійснювати обмін через мережі з різною архітектурою і ОС.
ТСР – транспортний протокол. Визначає, як повинна передаватися інформація, ділить її на частини-пакети та вибирає маршрут для доставки пакетів.
ІР – адресний протокол. Визначає адресу, куди треба доставити інформацію.
6. Адресація в Інтернет.
ІР-адреса – цифрова. Наприклад: 187.43.67.34.
DNS-адреса – доменна (словесна).
В першу чергу Internet - це комп'ютерна мережа, тому вся інформація зберігається у вигляді файлів. Ці файли розташовані на серверах, постійно під'єднаних до ліній зв'язку, через які і реалізується доступ до файлів. Усі файли у сукупності - це ресурси Internet.
Ресурси (файли) можуть бути різних типів: текстові, гіпертекстові, звукові, графічні, електронні листи тощо. Усі файли не звалені до купи, а організовані в певні структури, з яких їх легко можна отримати. Засоби "доставки" файлів визначаються спеціальними правилами, що називаються протоколами доступу.
Для кожного типу ресурсу Internet є свій протокол доступу. Наприклад, з файловими архівами працюють по протоколу FTP, а з електронними листами - по протоколах POP3 та SMTP.
Стек протоколів, які застосовуються в Internet, називається TCP/IP. Усі протоколи Internet поділяються на чотири рівня.
Перший рівень - прикладний. Він з'єднує протоколи, що призначані для передачі даних різноманітних форматів. У прикладний рівень включені наступні протоколи:
• HTTP (Hypertext Transfer Protocol - протокол передачі гіпертекстової інформації). Це протокол, що використовується в Cвітовій Павутині - World Wide Web. Докладніше про протокол HTTP…
• FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів). Цей протокол призначений для пересилання файлів, як правило бінарних, але можна і текстових. Докладніше про протокол FTP...
• SMTP (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передачі пошти). З допомогою цього протокола відбувається надсилання електронної пошти.
• POP (Post Office Protocol - протокол поштового відділення). Це протокол для зберігання та отримання пошти.
• NNTP (Net News Transport Protocol - протокол передачі мережних новин). Цей протокол працює в службах новин.
• Telnet - це проста емуляція роботи з сервером. Докладніше про протокол Telnet…
функції провайдерів
епослуги, які надають провайдери: доступ до інтернету по комутованих та лініях надійного зв'язку надання дискового простору для зберігання та забезпечення роботи сайтів (хостинг); підтримка сервісів електронних поштових скриньок чи віртуального поштового сервера; розташування обладнання клієнтів на власних технічних потужностях та лініях звязку (колокація); оренда відокремлених та віртуальних серверів, резервування даних тощо.Типи Провайдерів, відповідно послуг, які вони надають: первинні; провайдери першого рівня; великі провайдери; інші;Первинні провайдери Забезпечують вихід у світовий Інтернет у світових пунктах обміну трафіком (NAP- Network Access Point, MAE – Metropolitan Area Exchange, CIX – Commercial Internet Exchange)
служба інтернету
нформаційна служба Інтернет. Базовим поняттям служби є гіперпосилання, які містяться у тексті сторінки і дозволяють користувачеві мандрувати як у межах конкретного веб-сайту, так й переходити до інших сайтів. Програмою-клієнтом для служби Веб є браузер.
- Веб сайти.
- Веб форуми.
- Блоги.
- Віки проекти (Вікіпедія).
- Інтернет магазини.
- Інтернет аукціони.
- Інтернет реклама.
- Соціальні мережі.
- Багатокористувацькі ігри.
- Служби мовлення
- Інтернет радіо. Служба, що дозволяє прослуховувати сотні радіостанцій, які віщають в Інтернеті. Існує можливість вибору радіостанцій з врахуванням мови та тематики віщання (наприклад, новини). Музичні радіостанції можна фільтрувати за музичними стилями (популярна, класична чи ретро музика). Чисельність радіостанцій в Інтернеті безперервно зростає.
- Інтернет телебачення. Служба, що дозволяє вести прийом багатьох телевізійних каналів. Розповсюдження цієї послуги поки що обмежено відносно невисокою пропускною здатністю сучасних каналів зв’язку. Служби віддаленого доступу. Забезпечують доступ клієнта до іншого віддаленого комп’ютера і надає можливості працювати на ньому як на власному.
Електронні платіжні системи
Служб в Інтернеті є багато і їх перелік постійно поповнюється. Головною задачею розробників є забезпечення надійності та зручності користування відповідною службою.
